Гострі і хронічні захворювання жовчного міхура

Жовчний міхур – це порожнистий орган, що має вигляд невеликого мішечка, розташований під печінкою. У ньому накопичується жовч – рідина жовто-коричневого кольору, яка приймає участь у розщепленні і перетравлюванні жирів.

При більшості захворювань жовчного міхура виникає застій жовчі, який призводить до змін у структурі органа та порушення процесу травлення.

Патології можуть бути гострими, які часто супроводжуються сильним болем та іншими симптомами, що виникли раптово. Хронічні захворювання можуть протікати роками, мати завуальовані прояви. Вони часто діагностуються випадково при зверненні за медичною допомогою, або ж при виникненні ускладнень.

Симптоми захворювань жовчного міхура

В залежності від патології, симптоми можуть бути вираженими або навпаки, протікати стерто. Але для усіх захворювань жовчного міхура характерні спільні прояви.

Біль

Це найпоширеніший симптом. Локалізується в правому підребер’ї або ближче до середини живота. Може мати колючий, ріжучий характер і сильну інтенсивність, а інколи може бути помірної сили ниючий біль. Він може поширюватись у спину, грудну клітку (так звана іррадіація болю).

Нудота і блювота

Це неспецифічні симптоми, які супроводжують багато захворювань шлунково-кишкового тракту. Однак, якщо вони вас супроводжують протягом тривалого часу, варто запідозрити хронічну патологію жовчного міхура та звернутись до лікаря.

Діарея

Якщо частота походів в туалет сягає більше 3-4 разів на день, та супроводжується зміною кольору стільця, це може допомогти в постановці діагнозу. Характерним є світлий колір калу, що може поєднуватись із потемнінням сечі.

Жовтяниця

Пожовтіння шкірних покривів напряму пов’язане із порушенням виділення жовчі. Гострі процеси супроводжуються яскраво вираженою жовтяницею, можливо навіть із зеленуватим або оливковим забарвленням шкіри. Однак, якщо жовтяниці не спостерігається, а всі вищеперераховані симптоми присутні, варто оцінити колір слизових оболонок та очних склер.

Свербіж шкіри

При порушенні відтоку жовчі і накопичення жовчних пігментів у шкірі виникає нестерпний свербіж.

Лихоманка

Також неспецифічний симптом, який може означати наявність запального процесу в організмі. В тому числі – запалення жовчного міхура.

Звичайно, симптоми комплексно повинен оцінювати лише лікар, разом із оцінкою результатів лабораторних обстежень.

Гострі і хронічні захворювання

Найчастіше зустрічаються наступні патології:

  • холецистит – запалення стінок жовчного міхура, може бути гострим і хронічним, із або без наявності каменів (конкрементів) у ньому;
  • жовчокам’яна хвороба – хронічне захворювання, на початку може ніяк не проявлятись, з накопиченням конкрементів у жовчному збільшується ризик гострого ускладнення – жовчної коліки;
  • дискінезія жовчного міхура – патологія, при якій утворення жовчі відбувається в нормі, але змінюється скоротлива здатність стінок органа, через це жовчі може виділятись занадто багато або, навпаки, недостатньо;
  • пухлини, які можуть мати доброякісний або злоякісний характер;
  • абсцес, гангрена жовчного міхура частіше всього виникають як ускладнення холециститу, вимагають невідкладної допомоги.

Можливості малоінвазивної хірургії

При хронічних, повільноплинних процесах та неускладнених гострих захворюваннях хірурги вдаються до лапароскопічних втручань. Звичайно, обсяг операції залежить від кожного окремого випадку, тому таке рішення може приймати виключно лікар.

Переваги лапароскопії

Звичайно, малоінвазивні втручання мають ряд переваг над класичною відкритою холецистектомією. До них можна віднести:

  • мінімальна кількість розрізів, невеликі розміри післяопераційних рубців;
  • швидкий період реабілітації;
  • мінімальний ризик ускладнень;
  • менша інтенсивність больових проявів.

Підготовка до процедури

Для початку, необхідно пройти певні обстеження для уточнення діагнозу і визначення показів до видалення жовчного міхура. Обсяг обстеження визначається індивідуально лікарем. Він може включати:

  • Лабораторні обстеження: клінічний та біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, копрограма.
  • Інструментальні дослідження: УЗД органів черевної порожнини, оглядова рентгенограма органів черевної порожнини, за необхідності – фіброгастродуоденоскопія, фіброколоноскопія, КТ або МРТ органів черевної порожнини.
uzi

Про що попередити лікаря:

Повідомте свого лікаря про наступні стани:

  • вагітність, період лактації – в даному випадку визначається необхідність негайного втручання, якщо користь для матері перевищує потенційні ризики перебігу вагітності;
  • алергічні реакції в минулому;
  • наявність хронічних захворювань (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, бронхіальна астма) – можливо знадобиться консультація лікуючого лікаря корекція дози лікування, або тимчасова їх відміна;
  • якщо ви хворієте на захворювання, які супроводжуються порушенням згортання крові, сюди ж можна віднести прийом препаратів, які розріджують кров (аспірин, варфарин, клопідогрель тощо);
  • прийом будь яких медичних препаратів або біологічно активних добавок.

За декілька днів до процедури необхідно відмовитись від прийому алкоголю. Це необхідно для попередження кровотечі під час операції. Також слід обговорити з лікарем, який призначав засоби для розрідження крові щодо доцільності їхньої відміни перед операцією.

Останній прийом їжі і питва – за 8-10 годин до процедури, зранку дозволяється приймати невеликі порції води.

Інколи необхідне призначення послаблюючих ліків за декілька днів до процедури – виключно лікарем, індивідуально по показам.

Як проходить операція

Лапароскопічна холецистектомія – це «золотий стандарт» у лікуванні більшості захворювань жовчного міхура.

  1. Операція проходить під загальним знеболенням.
  2. За допомогою спеціальних інструментів робиться 3-4 невеликі проколи (діаметром 5-10 мм) в передній черевній стінці.
  3. В отвори нагнітається вуглекислий газ, щоб створити простір для необхідних хірургічних маніпуляцій.
  4. Через спеціальні трубки (троакари) в черевну порожнину вводяться необхідні для хірурга інструменти (джерело освітлення, камера та спеціальні пристрої).
  5. Під контролем камери, хірург знаходить анатомічні елементи жовчного міхура (судини, жовчні протоки), накладає на них спеціальні кліпси і відсікає.
  6. Далі виділяють жовчний міхур, відсікають його та видаляють через один із отворів.

Операція проходить достатньо швидко – в середньому 40 хвилин. Після процедури ваш лікуючий лікар роз’яснить порядок реабілітації, дотримання режиму фізичних навантажень та особливості дієти.

ua-logo

запишіться на прийом зараз