У разі механічної жовтяниці, яка з'являється внаслідок закупорки жовчних протоків (наприклад, каменем, пухлиною, рубцюванням і т.п.), лікарі часто вдаються до оперативного втручання. Але при постійних рецидивах жовтяниці можуть виникати небезпечні для життя пацієнта стани. До них відносяться:
- гостра печінкова недостатність;
- кровотеча;
- гнійні ускладнення (абсцес, гангрена);
- жовчний перитоніт;
- утворення свищів (отворів жовчних протоків) з попаданням жовчі в кров;
- гостра ниркова недостатність.
У таких випадках постає питання про запобігання ускладнень жовтяниці і відновлення нормального відтоку жовчі на тривалий час. Найчастіше це досягається завдяки встановленню біліарного ендопротеза – стента.
Стент являє собою пластикову або металеву трубку. Він повинен бути досить невеликим в діаметрі, щоб поміститися в жовчні шляхи. Але, разом з тим, ендопротез повинен бути міцним, щоб зберігати прохідність жовчних шляхів і не деформуватися від тиску ззовні.
Види ендопротезів
Стент може бути металевим або пластиковим. Зазвичай лікарі вдаються до установки варіанту із металу, оскільки він є більш сучасним і довговічним.
Металевий стент здатний до саморозширення, може поступово розкритися в жовчній протоці до 6-10 мм в діаметрі. Ендопротез такого розміру довго залишається прохідним. А біомедичний сплав, з якого виготовлений стент, є повністю придатним для використання всередині людського організму, що не окислюється, не призводить до утворення бактеріальної плівки. Термін служби такого ендопротеза – 6 місяців і більше.
Пластиковий стент не здатний до саморозширення. На його стінках досить швидко накопичується жовч, що призводить до закупорки протеза. Але він є більш бюджетним варіантом, здатний сумлінно виконувати свою функцію 3-6 місяців.
Способи установки стента
Ендопротез можна встановлювати антеградно (за ходом жовчі) або ретроградно (проти її ходу). Це найчастіше залежить від місця перекриття жовчних протоків. Якщо закупорка розташована ближче до печінки, то виконується антеградний доступ, якщо ближче до 12-палої кишки – ретроградний.
У першому випадку доступ до жовчовивідних шляхів здійснюється через прокол передньої черевної стінки. Для початку проводиться повне обстеження пацієнта із застосуванням рентген- або МРТ-контрастування. Таким чином точно визначається локалізація закупорки. Далі під контролем УЗД здійснюється доставка стента до місця установки, його розправлення і фіксація.
При ретроградному ендопротезуванні процедура проводиться за допомогою ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ). Пацієнту через рот вводиться ендоскоп, який проходить стравохід, шлунок і досягає 12-палої кишки. Далі визначається місце виходу жовчної протоки, в яке вводиться стент, встановлюється і фіксується.
Установка біліарного ендопротеза триває до години. Полегшення стану пацієнта при механічній жовтяниці відбувається через 1-2 дні після операції. Можливе додаткове призначення антибіотикотерапії для профілактики ускладнень після втручання.
Установка біліарних ендопротезів – це сучасний ефективний спосіб лікування закупорки жовчовивідних протоків. Він допомагає на тривалий період відновити нормальне надходження жовчі в 12-палу кишку навіть у пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Тим самим швидко покращує стан і запобігає виникненню важких ускладнень.