Захворювання та пошкодження жовчовивідних протоків

Жовчовивідні протоки – це система канальців, по яким жовч потрапляє з печінки та жовчного міхура в дванадцятипалу кишку, де бере участь у процесі травлення. Вони мають достатньо маленький діаметр (в середньому від 1,5 до 4 мм). Тому більшість захворювань жовчних протоків супроводжується порушенням виділення жовчі і, відповідно, перетравлювання їжі.

Порушення надходження жовчі в тонку кишку можливе за наступних причин:

  • камінь (конкремент) жовчного міхура, який може потрапити в жовчовивідні шляхи і закупорити їх;
  • доброякісні, або злоякісні новоутворення;
  • запалення жовчних протоків – холангіт;
  • паразитарні захворювання;
  • зміна консистенції жовчі;
  • звуження жовчовивідних протоків – стриктури;
  • захворювання печінки (цироз, гепатит);
  • рубцеві зміни після оперативних втручань;
  • захворювання жовчного міхура (дискінезія, холецистит);
  • травма жовчовивідних шляхів.

Симптоми

В залежності від причини, прояви захворювання жовчних протоків будуть відрізнятись. Необхідно звернутись до лікаря при наявності наступних симптомів:

  • біль у правому підребер’ї;
  • наявність жовтяниці – пожовтіння шкірних покривів, на початкових стадіях захворювання вона проявляється пожовтінням склер і слизових оболонок;
  • потемніння сечі;
  • знебарвлення калу;
  • нудота, блювота;
  • свербіж шкіри;
  • втрата маси тіла;
  • лихоманка.

Лікар огляне вас, випише направлення на аналізи та визначить остаточний діагноз.

Необхідні обстеження

Цей список може варіюватись в залежності від клінічних симптомів. Лабораторні обстеження:

  • клінічний аналіз крові;
  • біохімічний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • копрограма;
  • дослідження калу на яйця гельмінтів.

Інструментальні дослідження:

  • УЗД органів черевної порожнини;
  • оглядова рентгенограма органів черевної порожнини
  • фіброгастродуоденоскопія, фіброколоноскопія;
  • КТ або МРТ органів черевної порожнини;

При необхідності також можливе проведення аналізів крові на виявлення маркерів вірусних гепатитів, онкомаркерів, додаткові радіоізотопні або ендоскопічні дослідження.

Можливості малоінвазивної хірургії

Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) – сучасний метод діагностики та лікування захворювань печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та жовчовивідних протоків.

Під час процедури лікар використовує спеціальний прилад – ендоскоп – для огляду органів травної системи. Ендоскоп представляє із себе спеціальну гнучку трубку з джерелом світла і камерою, а також спеціальними інструментами для проведення операцій.

endo1

За допомогою ЕРХПГ можливе вирішення наступних проблем:

  • відкриття перекритих жовчовивідних шляхів;
  • дроблення або видалення жовчних каменів;
  • стентування звужених жовчних протоків;
  • проведення біопсії для визначення виду пухлини.

Підготовка до операціі

Повідомте свого лікаря про наступні стани:

  • наявність алергії, особливо на ліки або контрастні речовини (зокрема, йод);
  • про прийом будь яких препаратів;
  • наявність хронічних захворювань (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет) – можливо знадобиться консультація лікуючого лікаря та корекція дози лікування;
  • якщо ви хворієте на захворювання, які супроводжуються порушенням згортання крові, сюди ж можна віднести прийом антикоагулянтів (аспірин, клопідогрель тощо).

Процедура проводиться натще, тому останній прийом їжі та пиття повинні бути за 8-10 годин до процедури. В деяких випадках за 1-2 дні до втручання необхідно буде призначення спеціальної дієти. Про все попередить лікар на консультації.

Як проходить процедура

Приводу хвилюватись немає – процедура проходить зі знеболенням.

  1. Положення тіла пацієнта – на лівому боці або на животі.
  2. Оскільки ендоскоп вводиться через рот, можливе введення спеціальної трубки в ніс для покращення дихання.
  3. Частіше всього лікар зрошує горло знеболюючим засобом, щоб пацієнт не відчував дискомфорту.
  4. Як тільки ви проковтнете ендоскоп, далі медичний персонал вже самостійно може провести прилад через стравохід, шлунок до точки призначення.
  5. При необхідності лікар нагнітає повітря або вводить контрастну речовину. Може виникати відчуття розпирання у животі, яке швидко проходить. Інколи барвник вводиться внутрішньовенно. Це необхідно для покращення візуалізації жовчних протоків і чіткого визначення місця звуження чи перекриття жовчовивідних шляхів.
  6. Для покращення проходження контрасту інколи вас можуть попросити змінити положення тіла.
  7. Далі, якщо необхідно, проводиться забір матеріалів на додаткові дослідження. На цьому ж етапі може відбуватись дроблення жовчних каменів, стентування чи відкриття жовчних протоків.
  8. Ендоскоп вилучається, операція завершена.

Період реабілітації від процедури зазвичай триває 1-2 години. Можливе відчуття розпирання у животі, та першіння в горлі, які проходять протягом 1-2 днів.

В багатьох випадках захворювань чи травм жовчовивідних шляхів лікування обмежується медикаментозними засобами або ендоскопічними маніпуляціями. Але при станах, які виникають різко, з вираженим болем, інколи лікарі вдаються до класичних відкритих оперативних втручань.

ua-logo

запишіться на прийом зараз